Ії побачила в брудних калюжах,
Іще бліду, проте, чомусь щасливу.
Так різко поміняла сніг на зливу
І день новий весною занедужав.
І тиждень так хворіли наші душі,
Вже не такі брудні, проте ще сірі
І хтось молився прохолодній зливі.
Тепер щасливою я бути мушу.