Невже не розумієш як важко мені? Моє життя руйнуєш, перевертаєш догори Чому ти вирішив, що можна все тобі Іди, залиш мене не ятри душі. Вона і так скалічена назавжди І лікувать її нема кому Не варто нічого казати Зникни, я тебе дуже прошу. Ти багато зробив і ось - результат Я роздавлена, я жити не хочу Не ображайся, але ти наче кат Ти зруйнував мою долю дівочу. Не мрій, що я буду плакати Сльози в минулому вже І надій не буду я плекати Мені вже набридло все. Можеш радіти, тобі вдалося Принизити, зламати мене Але так вже повелося Я просто ненавиджу тебе
Життя іде,і все без коректур Минають дні,а все таке як було. Немає змін,немає в мене змін, Лише в душі дира,а в серці туга. У зовнішньому світі я чужа, У внутрішньому не знаходжу собі місця Знайомих вдосталь,але я сама Самотня я,лише одна в цім світі. Можливо ще десь є такий,така Як я ,холодна й ненормальна Але ж в душі у мене зовсім не зима Це все лиш маски-нужда аморальна. Без них-ми абсолютно не такі Без них-нам краще би жилося. А так,життя іде,і все без змін А так,життя іде,ми й дальше боїмося!!!
