Ії побачила в брудних калюжах, Іще бліду, проте, чомусь щасливу. Так різко поміняла сніг на зливу І день новий весною занедужав. І тиждень так хворіли наші душі, Вже не такі брудні, проте ще сірі І хтось молився прохолодній зливі. Тепер щасливою я бути мушу.
|