 |
 |
Головна » 2008 » Квітень » 09
...за окном кружится дождь... И капли моют тихо окна. Я так боюсь, что ты уйдёшь, И в сердце мне останется тревога.
...а за окном всё тот же дождь... И капли моют тихо окна... Теперь я знаю...ты не ждёшь... И в сердце поселилась та тревога...
...и, может быть, в ночи, Когда другая будет рядом, На небе ты увидишь две звезды, И станет небо звездопадом.
Не знаю, может быть и вспомнишь Мои глаза, что на тебя смотрели. И я надеюсь, ты поймёшь, Что ласки лишь они хотели.
Мы разошлись...не хлопнув дверью, Оставив слово ты за мной... И почему я в продолжение так верю? С тобою стала я другой...
Тебе прощаю все ошибки, И почему-то в них себя виню. Воспоминания о них так зыбки, И в памяти я их не сохраню.
Я не могу забыть минуты, Которые с тобою провела. Я знаю, было мне трудно Пройти по жизни без тебя.
А дождь мольбу не
...
Читати далі »
|
"Душа моя изранена была, Когда на горизонте появился ты. И больше ждать я не могла… Хотелось ласки, теплоты! О Боже, все же дождалась. Ты был так нежен, терпелив. Душа моя к тебе рвалась И чувства был такой прилив. Хотелось страсти и огня, Хотелось пальцам волю дать. Хотелось мне тебя ласкать, Хотелось в губы целовать. Хотелось каждой клеточкой своей К тебе прижаться посильней. Хотелось слышать мне твой стон. И в облака взлететь с тобой. Я и сейчас хочу тебя Обнять, прижать, поцеловать. Хочу как будто бы любя Тебя собою баловать. И мне придётся ждать Когда позвонишь ты опять… И как сказать не знаю, Что по тебе скучаю."
|
|
Не пре чомусь на радісні вірші, Пробачте слабкість цю мені, Це не про мене, не зі мною, В житті ж не була я такою, Я не кохала, не страждала, Не відпускала й не чекала…. Хоча історії усі, Народжені в моїй душі, Це не придумане, це сталось…. Можливо з кимось відбувалось… А може…..це усе брехня, Безсмислено написана дурня…. Та пишу, бо таке я відчуваю, Хоча чи варто, я цього не знаю, Надіюся що це потрібне, Бо відбувається ж подібне?! Бо часом так потрібно знати, Що є ще хтось, хто знає як страждати, Що й у нещастях ми є не самі, Що в когось очі також є сумні, А ми ж шукаєм тих, хто зрозуміє, Підтримати й розрадити зуміє…. А тільки той, як важко нам, це знає, Хто щось подібне у душі переживає….
Переглядів: 694 |
Добавив: Ami |
Число: 2008-04-09
| Рейтинг: 5.0/1
| Коментарі (2)
|
|
|
|
| Меню сайта |
|
|
 |
| Форма входа |
|
|
 |
| Календарь новостей |
|
|
 |
| Поиск |
|
|
 |
| Друзья сайта |
|
|
 |
| Статистика |
Онлайн всього: s4 4 Гостей: 4 Користувачів: 0 |
 |
|
|