Кап-кап....тихо капають сльози, і збагнути що сталось ти уже не в спромозі. Ясним променем сонце, свій захід освітляє, Та чомусь Його поруч біля тебе немає….. Вже і ніч світ фарбує у тьмяні барви, Він не прийде уже, бо покинув на завжди. Й ранок чомусь вже свій колір втратив, Бо занадто багато Він для тебе значив…. Тік-так….швидко бігає час, Та зупинений він, коли сльози в очах…. І ранкова прохолода не приводить до тями, Ти кохала його сильно, до божевілля, до нестями…. А тепер відпусти, він тобі не належить, І дороги розійшлися, бо від тебе не залежить Згадуй те добре, що було між вами, А образа і сльози ….все забудеться з роками….
0
