Мої вірші такі прості.. В них почуттів нема ніяких.. Слова лише, слова пусті… Які уже нічо не занчать…. Це просто рифми, от і все… Це не мої переживання Мене фантазія несе… І спонукає до писання. Я їх сама не розумію, А в читачів стільки питань! Їх пояснити не зумію… Немає в них переживань… Це все не справжнє, це лиш мрії, Я їх придумала сама… Дивні історії кохання… Яких в реальності нема… пристрасть, любов, серця розбиті – В реальності я не така.. Лише рядки слізьми покриті - В мому житті цього нема. І інколи мені здається – Не здатна я на почуття… Все у віршах рікою ллється… Але в житті нема життя
почуття то є.. а ле у віршах вони трішки перебільшені, вигадані, надумані... не зовсім справжні... просто щоб вірш получився.... дякую Галь, але думки я не читала, то всі мої
А... ше одне: Чому в тебе почуттів нема ніяких??? Га... признавайся?? Чому це пусті слова? Пустих слів не буває. І яка ти в реальності? Хотілося б побачити!!! В мене ще багато питань...
P.S Насправді, в мене питань нема... Ти все сказала в свому вірші, так шо розслабся
Альонка ти просто суперовий віршик написала...БРАВО!!! Я давно думала написати якийсь такий похожий віршик "типу без почуттів". Ти прочитала мої думки і написала свій віршик, МОЛОДЕЦЬ!!!
Ай дуже гарно))Шо ти паришся в тебе такі кльові вірші...Опше суперово...=)Я б тобі радила їх творити ше довго-довго , як в казках)))Так шо ти молодчинка
0
дякую Міша, не скромна я... то образ такий сама собі створила...
