Кохання – це чудове почуття,
Яке підносить тебе в небо.
Це сенс всього твого буття
І радість в серці лиш для тебе.
Це горя біль і радості бажання,
Прожиті не одним тобою.
Це у пітьмі думок блукання.
Це боротьба з самим собою.
Це сонця промінь навесні,
Який просяк лиш кров'ю і любов'ю.
Це в муках створені вірші
І запах волі, що приглушений тобою.
Це мить сліпого забуття,
Це літургічний сон для твого серця,
Це муки вічні і життя,
Це просто долею зоветься.
Це дотик, що розпалює багаття
В твоїй душі, наповненій лиш самотою.
Це погляд твій, що стримує бажання
Прожити вічність лиш з тобою.
Це запах тіла, що зове до себе
І ти ідеш за ним, не знаючи навіщо.
Це просто стан, коли у тебе є потреба
Поринути з цим почуттям у вічність.