Мої вірші такі прості.. В них почуттів нема ніяких.. Слова лише, слова пусті… Які уже нічо не занчать…. Це просто рифми, от і все… Це не мої переживання Мене фантазія несе… І спонукає до писання. Я їх сама не розумію, А в читачів стільки питань! Їх пояснити не зумію… Немає в них переживань… Це все не справжнє, це лиш мрії, Я їх придумала сама… Дивні історії кохання… Яких в реальності нема… пристрасть, любов, серця розбиті – В реальності я не така.. Лише рядки слізьми покриті - В мому житті цього нема. І інколи мені здається – Не здатна я на почуття… Все у віршах рікою ллється… Але в житті нема життя
|