Адреса логін і пароль Життя це наше віртуальне І саме звідси починається усе Тут познайомились здружились На різні теми говорили Небачучи ніколи в очі Ми знали майже все Переживання, хвилини радості А може і години горя Тут радимся сміємося і плачем Все тут маємо нове життя Тут друзі й вороги А інколи й кохані Життя таке тут віртуальне І з нього починається усе …
Чи знаєш ти хто ти для мене? Так ти не знаєш, як і я не знаю Чи я тобі потрібна? Ми так недавно ще не знали Хто ти? Хто я? Лиш символи і смайлики писали Привіт. що робиш? Стандартна ця розмова… Тепер знайомі не лише у неті Поговорити можем дивлячись у очі Побачити всю радість Поспівчувати, обійняти Чи бути просто разом Та все в житті покаже час І може вийде щось і в нас Не знаєш ти, не знаю я… Усе це тільки лиш життя!
Чужая... Чужой и останусь... И, может, любима тобой... Больно так. Сердце сжалось. Так горько остаться чужой...
Чужая... Неверная...тоже... К другому спешу домой. И, может быть любишь... Может... Но мне суждено быть чужой... Чужая... Душа на распашку... Может теряю покой..? Глажу другому рубашку - Тебе я могу быть чужой...
Чужая... Но мысленно рядом... Ты, может поймешь, дорогой? Когда ты касаешься взглядом Мне трудно тебе стать чужой...
Погасло світло у кінці тунелю, Погасли мрії,зникле почуття... Погасло все і ти вже не зімною... Не грієш ти мене своїм теплом. Суботній день,а може то був вечір... Мені всерівно я тепер одна. Усе чого колись я добивалась Згоріло митю на моїх очах, Погас вогонь роздуло попил Усе житя жила тою митою Для того щоб згоріло все до тла!
Я сказала кохаю, А ти відлетів, Ти навчив мене літати, Подарувавши крила свої Бонально?!? Та вітер змінив напрямок твоїх почуттів, Ти знав це, а я - ні. Ти просто дивився як я падаю вниз, Тобі було боляче, а мені ні. Я не відчувала болю, тому що ще до землі моє серце розірвалося на маленькі шматочки... Частинки збирати не легко, Та й це не потрібно мені , навіщо? Серця не склеїш до купи, Кохання не зможеш просто забути Спогади не зітреш, час не лікує, Він скорше руйнує. Забути - чи варто? Я кохаю без слів, Я кохаю серцем і поглядом своїх очей, Я не потрібна тобі, то йди геть! Я забула шо таке сміх, я й досі граю ту роль, яку ти мені відвів, іноді байдуже, а іноді - ні, Іноді ненавижу себе за надію твою. Хіба ти вартий мене, чи я варта тебе? Я не питала себе. Життя все розклало по поличках; страждання та біль, відвідавши кожному
... Читати далі »
