Ось ще одна історія зими,
Написана під враженням розмови,
Розмови з тим, хто був для мене всім.
Залишився, простим собі прохожим.
Побачила тебе на вулиці в юрбі.
Зустрілися ми поглядом миттєвим.
Я зразу ж погляд відвела, а ти...
Спинився й підійшов до мене.
- Як справи, як життя, які новини? -
Ти все розпитував, про все питав.
Та головного не почула я від тебе.
Ти гордим і байдужим став.
А так хотілося сказати -
Багато слів, несказаних тоді,
І так хотілося тебе обняти.
Та не змогла... Ти сав чужим.
Таке в житті буває часто.
Ті люди, що були для нас усім,
Залишились у пам'яті назавжди.
Та почуття розвіялись неначе дим...
|
0
Знаєш, якщо змінити слово "неначе" на "як", то буде дуже просто сприймати і виглядати, а слово "неначе" звучить яскравіше і цікавіше. 
