Ти знаєш, я не знаю що сказати, Щоб і тебе й себе не налякати! Не знаю що тепер зі мною, Чому душа стала тепер пустою. Пробач та більш не покохаю! Нічого в світі більш не побажаю, Лиш щоб серце твоє пережило Те що кохало так і ніжно й мило. Та все це не стопило льоду І я не повелась на твою вроду На доброту й палке кохання! Пробач та не моє таке бажання, Це доля душу так змінила Мене навіки полонила Бездушно серця розбивати лиш навчила! Пробач за все що я зробила Піди не падаючи в ноги Не молячи пощади допомоги!!! Не зможу далі я брехати, Ще більше твоє серце розбивати. Ти знаєш я не знаю що й сказати І як прощення в тебе коть благати….
0
