Коли дивитись на осіннє небо, Жовтогаряче листя , а потім на себе... І ще раз на землю,яка сумує, Як і сніг візерунки малює.. Я старалася сама іти, Але в мене появився ти... Чого вже так, хто знає? Знову мрія моя літає! А чо так важко? Та бо іншого забула,тяжко.. Якби я була впевнена в тобі, Шо ти є соне4ко , яке завжди світитиме мені... Я знаю ти чудо і то без питань ти супер , а в душу поглянь.. Кохаю я тебе напевно, А може це все так якось даремно... Але можливо кохаю я тебе , Бо ти вже соне4ко моє!!!!
0
