Я чекаю твого дзвінка, я чекаю його завжди – навіть в ночі. Я боюсь за тебе, я завжди біля тебе – невідпускаю ні на хвилину. Я твій ангел – хоронитель. Ми ніколи не будемо разом, але це не біда – нехай ми не пара, зате душею ми одне ціле. Я знаю що ти думаєш про мене, знаю що твоє серце – це моє серце. Раніше я не розуміла чому закохані не можуть бути разом. Я думала що для любові ніякі перешкоди не страшні. Але життя – важка штука. Перешкоди долі потрібно терпеливо переносити, і я навчилась перемагати цю біль. Вічна надія на твій дзвінок – хоча що він мені дасть? Заспокоїть що ти живий, здоровий – я це і так знаю. Бо якщо б (недай Бог!) з тобою щось трапилося – я би відчула це серцем. Можливо завтра зустріну тебе ненароком, як завжди, на вулиці...я не подивлюсь в твою сторону. Ми розуміємо, що краще нам не дивитися один на одного тому, що не витримаємо і потонемо в обіймах забувши про все. Але це буде не кінцем нашої розлуки, а початком нової болі, болі на все життя.
Шість років то різниця значна, та щей в такому віці!!! В мене похожа ситуація зараз!!! Але від мене дівчина старша на 3 роки! Таке життя! І я вважаю, що все що стається, стається на краще! :))
Бувають різні ситуації, інколи треба слухати розум інколи серце, а інколи і то і інше, я зробила так як я зробила, і зараз мені аж страшно дивитися на нього, він спився і тепер говорить мені шо я навчила його ненавидіти і зробила його мовчазним, може і так, але шо він хотів від мене, мені тобі було 13 рочків а йому 19, велика різниця
Такого не буває! Всі вміють кохати, просто дехто не признається!!! Можливо в конкретно твоєму випадку ти зробила правильно!!! Але я думаю що крім здорового глузду є ще серце, і ним потрібно користуватись також! :)
насправді це не казка, це мої почуття, моє перше кохання!!! І якщо б я віддалася свому серцю то б зараз страждала б ще гірше ніж тоді, краще перехворіти першим кохнанням в дитинстві і зберегти його на все життя. якби я була з цією людиною, то я б страждала б ще гірше, бо він не вмів і зараз не вміє кохати.
Твій розказ це казка! Я з тобою погоджуюсь на 95 %!!! Але я також вважаю що деколи потрібно ввідатись своєму серцю! І потунути........ Казка - це просто супер! Я в тому значені! :))
да, таке я пережила в 13 років...Це було моє перше кохання, яке не забувається і зараз, і яке я не забуду ніколи. P.S Я багато чого пережила, життя багато сторін своїх мені показало, і доброго і поганого, але це моє, нікому не відане життя. !!!(Трудно - не значит непреодолимо)!!!!
0
!!!(Трудно - не значит непреодолимо)!!!!
Мені інтересно Галюся, невже це ти все пережила??? 