Я чекаю твого дзвінка, я чекаю його завжди – навіть в ночі. Я боюсь за тебе, я завжди біля тебе – невідпускаю ні на хвилину. Я твій ангел – хоронитель.
Ми ніколи не будемо разом, але це не біда – нехай ми не пара, зате душею ми одне ціле. Я знаю що ти думаєш про мене, знаю що твоє серце – це моє серце. Раніше я не розуміла чому закохані не можуть бути разом. Я думала що для любові ніякі перешкоди не страшні. Але життя – важка штука. Перешкоди долі потрібно терпеливо переносити, і я навчилась перемагати цю біль.
Вічна надія на твій дзвінок – хоча що він мені дасть? Заспокоїть що ти живий, здоровий – я це і так знаю. Бо якщо б (недай Бог!) з тобою щось трапилося – я би відчула це серцем.
Можливо завтра зустріну тебе ненароком, як завжди, на вулиці...я не подивлюсь в твою сторону. Ми розуміємо, що краще нам не дивитися один на одного тому, що не витримаємо і потонемо в обіймах забувши про все. Але це буде не кінцем нашої розлуки, а початком нової болі, болі на все жит
...
Читати далі »
