Я інколи і на англіскому пишу.... коли слів на Українському не знаходжу...

Приспів я вже кинув був в коментар.... тепер уся пісня

Too much time to get lost in the maze

Tell me, isn't that strange?

You bleed to get there - you are ready

You were ready, to be a bird in a golden cage

Sweat is breaking on my brow

Where's the freak to ease my pain?

The room is dark and big and empty

Silence drivin' me insane

Night has fallen - demons laughing

I am waiting for the light of day

Here's the land of milk and honey

There you got the price to pay

Searching for shelter

riding the pendelum to paradise

As I'm reaching higher - what a pure desire

I'm swinging back towards the edge

And I drift away - killing sacrifice

Here I go insane

What a price to pay - little sacrifice

I set off to Hea ... Читати далі »

Мы... стремящиеся к совершенству,
Заблудившеся в суете,
Сечас просто внимаеш блащенству,
Открывая сердца теплоте.

Созерая раждение чуства,
Ми... так ищем реальный ответ.
Мы... два серца,что слепо рвутся
в мир,дарящий особый свет.

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзольним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світили ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Не сказане лишилось несказанним.

(Ліна Костенко)

Я люблю тебе! Люблю і живу надією, що сьогодні, може саме сьогодні, також любовю відповіси мені ти. Але... але в суєті повсякденних турбот ти не помічаєш мене. Коли наші погляди ненароком зустрічаються, я бачу в твоїх очах сумніви в правильності своїх дій. Чому ти не хочеш поговорити зі мною про це? Так чекаю цього... я щодня чекаю, що ти прийдеш до мене. Я разом з тобою радію всім твоїм успіхам, намагаюсь робити кожен твій день щасливим, щоб якомога частіше бачити твої усміхнені очі... Але саме в ці хвилини ти зовсім не згадуєш про мене. Та навіть коли по твоїх щоках котяться сольоні краплі твого горя, ти не звертаєшся до мене. Але мені так хочеться заспокоїти тебе, взяти на себе всі твої болі й турботи... Я люблю тебе. Чому ти непідпускаєш мене до себе?...Як гірко мені стає, коли за якусь мить ти забуваєшся про мене, коли надаєш перевагу вирішеню дрібних життєвих проблем, а спілкування зі мною залишаєш на майбутнє. Але я люблю тебе, поговори зі мною прямо зараз...!!!