Моїм щастям є я-не ти.
І не тому, що ти хочеш мені його дати.
А тому, що тоді я була вже не я.
Коли б я мінялась тільки для того,
щоб задовільнити твій егоїзм,
я б не могла бути щасливою.
Коли б ти критикував мене за те,
Що я не думаю твоїми думками
І бачу не так, як ти бачиш-
Я б могла бути щасливою...
Ти називаєш мене бунтівницею.
Але кожного разу,
Як я з тобою не погоджуюся,
Мені не йдеться про те,щоб змінювати тебе.
"Ти мусиш бути тим, ким я є".
Але я не хочу,
Щоб ти казав мені, ким маю стати.
Ти говорив, що я прозора
І що про мене дуже легко забути.
То навіщо ти скористався моїм життям,
Аби довести самому собі,
Ким власне ти є?

Бруно Ферреро.

Що з ним сталось усе так помінялось.
Він дуже дивний незвичайний, якись ніби печальний.
А може він страждає?
У світі щастя він незнає тому що наркота мішає.
Говорить що кохання немає, що життя це херня.
Я незнаю що з ним за фігня.
Він зневірився в кохані я знала що прийде й до нього розчарування.
Можливо й через це його страждання.
Він просто ще незнає і не помічає,
що є душа яка його сильно кохає
Не я а вона розумна лагідна струнка
Ця дівчинка також страждає,
тому що вони не разом тому, що кохання їхнього уже немає.
Лише душевний біль та спогади
Життя від болю сильно їх поміняє по собі знаю.
Ось так в житті буває....