Невже ти не помічаєш що вона тебе кохає. Обернись, подивись у її сумні заплакані очі вона ж страждає. Бо життя страждати заставляє. Що сталось з нею вона сама незнає, цей світ вона для себе закриває, нічого не помічає бо так тебе кохає. Поглянь вона знову ридає хіба ж ти цього незнаєш, але ти ж бухаєш і робиш вигляд що страждаєш, а її любові не замічаєш. Вона вірші написала, вона про тебе завжди памятала, тому що сильно тебе кохала. Можливо ти цього не відчуваєш, але колись ти її згадаєш і тихенько заридаєш. Зупини її страждання, її замучив біль чекання, подаруй їй кохання. Хіба ж це важко так вчинити, щоб біль душевний препинити.....
0
