Здається раніше я жила А тепер помираю Раніше я знала чого я живу А тепер нема заради кого У світі багато брехні Неможу пробачити я її Я існую чи живу? А може, а може я вже померла? Усім уже байдуже, що сталося зі мною А може удар чи пристраснасна мрія? Колись це було А зараз нема Прощайте друзі, прощай життя Прощай той сучих, брехливийї І не справедливий світ Іду я від вас і від тебе Лечу я на небо де панує тепло Лечу я до Бога, щоб не відчувати болю А може чорт забере мене у пекло? Надіюсь що ні Прощайте усі...не знайте ні болю, ні кривди Живіть, цвітіть у душі з надією.. А у серці нехай панує віра і любов А я закриваюсь у собі Забираю усе горе... Ніщо я для вас... Покида.... ...Прощайте....
хм..... а прощатися то нашо?))) якшо так зле простіше просто гм побути самою днів зо 5 розібратися подумати посортувати.... і все стане на свої місця дуже багато зрозумієш =) ( сужу по собі ) Правда могьоте мну і не слушаць .. дело ваше ....
Іннуся ти більше мене так не лякай, а то я як прочитав цей вірш...я був в шоке...і чомусь почав переживати...по-перше, я тебе, ще хочу бачити, по-друге мені потрібні друзі такі як ти, по-третє в тебе все впереді, і ти найдеш свого найкращого і любимого хлопця! Непереживай....в тебе є ми друзі...які тебе люблять і поважають! Повір я завжди готовий тебе підтримати, тобі просто треба цього захотіти
Мала не переживай ти так закритись у собі іза якогось дибіла в твому-то віці це не вихід в тебе буде ше таких як він дофіга не зупиняйся на одному забудь його і живи для майбутнього для людей які тебе цінують люблять.....!