За вікном дощ, у тихій темряві він плаче. А з плаче моє серце. Воно досі не може змиритися з твоєю жорстокістю. Безліч разів змушувала себе не думати про тебе , але все даремно. Пробач, що я досі живу надією ще хоч раз зустрітися з тобою. Гарячі сльози обпікають мою душу. Ми часто зустрічаємося, я, як завжди, за усмішкою ховаю свій біль. Ти дивишся мені в очі, бачиш мої сльози, але мовчиш. Довгими безсонними ночами до мене приходять спогади. Приходиш ти. З сумом згадую перший поцілунок, перше «люблю»! Тепер ми з тобою тільки друзі. А жаль! Ти вдаєш ніби нічого не сталося. Чому не розумієш, що за моїми жартами ховається - правда, за моєю усмішкою – біль, а за дощем – сльози? Сумно, коли бачу, як ти старанно втікаєш від мене, як зі всіма жартуєш, а біля мене мовчиш, наче ми зовсім чужі. Можливо прочитавши ці рядки, ти зрозумієш, як сильно тебе я кохаю. Коли ми вперше зустрілися, я не знала що цей день змінить моє життя. Не сподівалася, що забереш у полон моє серце і до болю розтривожиш почуття. Ми дружили, ти був моїм другом. Я розповідала тобі про свого хлопця, і часто бачила, як твоє обличчя ставало сумним, а на очах бриніли сльози. І я розуміла, що ти мені не байдужий. Чекала твого освідчення, але ти мовчав. І я вирішила зробити крок тобі на зустріч. Ми почали зустрічатися. Здавалося, наше кохання ніколи не закінчиться. Та потім тебе ніби підмінили. Ти уникав мене. Чому коли я віддала тобі моє серце, ти вирішив розлучитися???
Машуля життя цікаве, тому цікаво жити! Стаття написана супер...це ще раз доказує, що ти старанна дівчинка і старєшся для мого сайта, дякую! Непереживай в тебе буде все окей, подивись навкруги, скільки поруч біля тебе людей, які тебе люблять і поважають, так що ти не одна, щоб не сталося ми з тобою!!!!