Головна » 2007 » Січень » 14 » Признання
Признання
13:43:07
Люблю тебе, так трепітно і ніжно, Неначе вічно втратити боюсь. Ти водночас такий святий і грішний Що я кляну тебе, й тобі молюсь. Твої обійми як ворота Раю, Пекельний промінь на твоїх устах Немов метелик я в тобі згораю І воскресаю,як міфічний птах.
Автор:Мануна
Переглядів: 761 |
Додав: Pa4emy4ka
| Рейтинг: 5.0/1 |
- Оцінити -
Відмінно
Добре
Непогано
Погано
Жахливо
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
0
Люди всі різні............!!!!!!!!!!!!!
0
Коли ми кохаєм ми не бачисо в коханій людині нічого поганого,ми живемо ними,але чи треба це?напевно треба хочиш ти цього чи ні,це все почуття коханння і все
0
Я хочу тобі скзати, їш мене, пий мене, шаленій.....Мануна віршик хотя маленький, але супер! Я думаю ти ще багатто напишеш на цей сайт віршиків!!!!!
Меню сайта
Календар новин
Пошук
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: s4 1
Гостей: 1
Користувачів: 0