Я люблю тебе! Люблю і живу надією, що сьогодні, може саме сьогодні, також любовю відповіси мені ти. Але... але в суєті повсякденних турбот ти не помічаєш мене. Коли наші погляди ненароком зустрічаються, я бачу в твоїх очах сумніви в правильності своїх дій. Чому ти не хочеш поговорити зі мною про це? Так чекаю цього... я щодня чекаю, що ти прийдеш до мене. Я разом з тобою радію всім твоїм успіхам, намагаюсь робити кожен твій день щасливим, щоб якомога частіше бачити твої усміхнені очі... Але саме в ці хвилини ти зовсім не згадуєш про мене. Та навіть коли по твоїх щоках котяться сольоні краплі твого горя, ти не звертаєшся до мене. Але мені так хочеться заспокоїти тебе, взяти на себе всі твої болі й турботи... Я люблю тебе. Чому ти непідпускаєш мене до себе?...Як гірко мені стає, коли за якусь мить ти забуваєшся про мене, коли надаєш перевагу вирішеню дрібних життєвих проблем, а спілкування зі мною залишаєш на майбутнє. Але я люблю тебе, поговори зі мною прямо зараз...!!!
0
