Моє серце й душа так, немов, скам’яніли.
І чомусь, так здалося, наче я оніміла.
Я нікому ніщо росказать не хотіла.
Я мовчала й ридала і умерти хотіла.

***
Я іду… Не потрібно мене зупиняти,
Казати що любиш. Я не хочу прощатись,
Я лиш хочу піти… Але ти зупиняєш.
Нагадуєш те як ми цілувались…

Поцілунки для мене були наче казка.
Яка вже минула і більш непобачу я очі твої.
Але це лиш відмазка…
Все я пішла…

І ти знов зупиняєш.
І кажеш, що любиш.
Але це лиш слова, якими ти так розкидаєш.
Мене вже нема…