Ці сльози — біль мого життя Вони - спасіння мого серця В цих муках вічних каяття Мій голос тихо десь озветься Вже чути як пульсує кров У майже омертвілих жилах Сьогодні вмерла тут любов Взамін — апатія ожила Лиш злість панує у душі Огида до всього живого Проснувся диявол у мені І вмить позбавила себе я Бога Тепер лиш морок у думках Й пустота до себе кличе Немає правди у моїх очах І розум в голові тихенько хниче Він розуміє, що завмер Назавжди в моїм біднім тілі Немає майбуття тепер В житті настали будні сірі Все охопила пелена густа І холод ллється з моїх губ Вже злізла омертвіла вся кора Я залишилась гола, як той дуб Одна, на самоті з нічим І страх затиснувши у грудях Я опускаю руки в дим Розчарування у всіх людях.
0
