Шлях починається в тобі: ти мандруєш дорогами внутрішнього світу, але цей світ не повинен бути позбавлений напрямку.
ми робимо помилки, бо хочемо їх робити... бо хтось нас на них штовхає... ми щасливі і сумні... ми зрозумілі тільки одне одному ... нам часто не вдається грати ролі, бо ми хочемо бути собою... ми любимо просто дивитися.... сміятись і мовчати... розмовляти поглядами... ми звикли захоплюватись і критикувати... нам легко говорити, але не завжди ми готові прийняти все таким як є …
повернувшись ввечері додому і підбиваючи підсумки дня я на мить зупинилась … скажіть чого нам з нами бракує??? … ми щасливі люди … ми маємо змогу прокидатися вранці, відкривати очі, посміхатися і плакати, маємо змогу любити і ненавидіти, спілкуватися, дізнаватися щось нове, вчитися, вчити, ходити, допомагати іншим і приймати допомогу, відчувати запах квітів, бачити сонячні промені вдень і зорі вночі, чути співи пташок, відчувати п
... Читати далі »
Зайшла я раз в чат, Найшла тебе тоді якраз. Ти таким прости мині здався, Що я зразу прямо закохалась. - Привіт - Привіт - Як справи? Тебе я запитала, І поцілунок палкий подарувала, Спілкувались далі зустрітись намагались. Та наче навмисне нам це не вдавалось, Ти далеко… Я тим паче… Та кохали не здавались, Що разу поцілунок дарували. В кохані признавались, Всі казали не кохання це, Лиш дитяча гра тай все! Я казала це брехня не віру в це!... Ми кохаємо… Та тут прийшла якось вона, І все перевернула в нас. Ти не казав слова кохаю… Тепер коли тебе я бачу … - Привіт, І тихо плачу… - Привіт! Як справи? Як життя? Хлопця маєш? Все добре, хлопця маю… - Значить ти так кохала? Що мене забула в рас… Вже другого зустріла і кінець? - Так кінець…. Ми могли бути
... Читати далі »
Кожна людина живе своїми мріями, бажаннями, почуттями… скільки їх в нас … мільйони … мільярди … суджу по собі … звичайна людина зі всіма «+» та «-», яка як і будь-хто з Вас … але скільки у мене мрій, бажань, почуттів … кроків, які так хочеться зробити в житті … але крокуючи стежинами життя помічаю, що вони стають більш зваженими … сміливішими … впевненішими … посміхнулись напевне Ви зараз мені у сторону, правда? … подумали, доросла дівчина, а таке тут пише … нехай … я безперечно крокуватиму далі … - ці слова кожного разу лунають все гучніше і гучніше в моєму серці … а оскільки ми будуємо наше життя так як нам підказують наші серця – отже … все у мене буде гаразд … у нас усіх буде гаразд …!!!!
я завжди відчувала і відчуваю самотність … яка вона? … як розмалювати її? … життя ми розмальовуємо різними кольорами: синім, зеленим, червоним, жовтим і т.д. … у кожного вони різні … якого ж кольору самотність? … сі
... Читати далі »
