Шлях починається в тобі: ти мандруєш дорогами внутрішнього світу, але цей світ не повинен бути позбавлений напрямку. ми робимо помилки, бо хочемо їх робити... бо хтось нас на них штовхає... ми щасливі і сумні... ми зрозумілі тільки одне одному ... нам часто не вдається грати ролі, бо ми хочемо бути собою... ми любимо просто дивитися.... сміятись і мовчати... розмовляти поглядами... ми звикли захоплюватись і критикувати... нам легко говорити, але не завжди ми готові прийняти все таким як є …
повернувшись ввечері додому і підбиваючи підсумки дня я на мить зупинилась … скажіть чого нам з нами бракує??? … ми щасливі люди … ми маємо змогу прокидатися вранці, відкривати очі, посміхатися і плакати, маємо змогу любити і ненавидіти, спілкуватися, дізнаватися щось нове, вчитися, вчити, ходити, допомагати іншим і приймати допомогу, відчувати запах квітів, бачити сонячні промені вдень і зорі вночі, чути співи пташок, відчувати подих вітру.... ми маємо змогу жити!!! … хіба це не дар дарований нам Богом??? …
Радість починається тієї миті, коли ти перестаєш шукати свого власного щастя, для того щоб давати його іншим. (с ) М.Куаст
але як ми використовуємо наше життя??? … яким набором цінностей користується кожен з нас!? … всі ми різні і водночас такі подібні!!! … чому більшість з нас просто не щасливі??? … коріння і відповідь на запитання у кожному з нас … цікаво … взагалі всі ми щасливі, просто нам здається що хтось щасливіше бо він ніби … одне і друге, а насправді, той хтось дивиться на нас і думає те саме ... так ... думає те саме ...
Хто не любить самотності – той не любить свободи. (с) Шопенгауер
вчора я написала … що я самотня … так … не завжди, але так … мені не бракує людей поряд зі мною … у мене як у кожного з Вас вони є … у мене є батьки, рідні, друзі … можливість спілкування … але чомусь розуміння та довіра не завжди присутня … дивне напевне щось пишу … не буду мудрувати …
