Мовчу і плачу я в подушку Не хочу ні мемедика, ні плюшку. Я просто накінець-то зрозуміла Що іграшкою я востаннє сіла. Мені здавалося все чудове буває- Але так бути не може і це кожен знає А я - дурне маля все вірила, Щоразу оком міряла. А тепер туш чорна по щоці розливається Де в уяві твої поцілунки стикаються. А дощ, що падає з небес Це знак чудовий - не прогрес! І що ж це може означати? Любов і вірність як було зачато ... Нє, досить із мене цих насмішок А для мене це лише урок! Я знаю буду ше не раз я сльози у подушку пхати І цю саму вірність і любов тримати Але навилася мавенька Ліля Це добре, коли кажуть "Надобраніч,Ліля"! Я вмить засяю і без слів Я обіцяю не пролию із-за тебе сліз!!!!!!!!!!! P.S.Іноді вірші допомагають таке пережити =(
Так віршик нічого,але чому поясніть мені це завжди пишуть дівчата,а не хлопці?так само як і в подушку плачуть!Давайте наберемося сміливості перестанемо плакати,нехай вони тепер поплпчуть!!!!
Віршик просто неперевершений.дійсно ти відтворила почуття які опановують тебе зараз і я цілком тебе розумію!Стьопа а з тобою можу поспорити кожен раз біль доводить до сліз і під час кохання ми роми одне і те саме такшо тут не навчишся ні на чому:(
Віршик..дуже класний!!! Я з тобою згідний, що чудово завжди не буває...тому, те що в тебе сталося...це нормальний життєвий удар по твої почуттях...ти стала сильнішою людиною...я тебе вітаю!!!! ТИ зрозуміла, що любов це не тільки..слова...але й взаєморозуміння...вірність...і насамперед людина, яка тебе поважає і хоче бути з тобою...!!! Тому не засмучуйся..в тебе ще попереду, як ти кажеш...."Я знаю буду ше не раз я сльози у подушку пхати" Ні..це вже не буде так, це вже не то....ти змінилася на краще...а отже зрозуміла, що людина на помилках вчиться!!! Дякую за чудовий вірш...