Тремтить душа, і серце плаче
Всередині все наче завмира…
Я знаю все це значить
Що “нас” напевно вже нема Але я горда, ти прекрасно знаєш
І на коліна я не упаду
Захочеш йти-я не тримаю,
Любов свою не покажу.
Лиш прошу-не бреши
Тим серце країш
Якщо не любиш-прямо і скажи
Не убивай болючими словами
Не грайся мною, ревність не буди.
Любов не соло, ти чудово знаєш
Я не солістка. Досить. І забудь
Всі ті слова що я тобі писала,
Зітри, не пробуй повернуть.
Спали у пам’яті мене вогнем,
Я просто ненавиджу егоїстів
Якщо колись і був ти королем
Тепер попробуй-проживи солістом!
