Скiльки минуло годин, днiв, мiсяцiв, а я досi не можу тебе забути. Пам"ятаю наше знайомство, наче це було вчора. Пам"ятаю слова кохання, якi були для тебе жартом... Але я ж сприйняла iх серйозно! Менi здавалося, що подобаюся тобi. А ти не мiг сказати менi все одразу??? Навiщо тягнув сиiльки мiсяцiв, щоб сказати "нi"?.. Я завжди була для тебе нiчим. А що зараз - це твiй черговий обман? Чи справдi вже можна вiрити у слова, що Земля кругла? Не знаю ... Менi хотiлося бути поряд з тобою, у твоiх обiймах. Зрештою чому хотiлося? Хiба почуття зникають за один рiк? Менi здавалося, що забула тебе, але забула я, а не моэ серце. Хоча тепер поряд зiмною лишилися однi самi найкращi друзi...(но ше так хочеться шоб був коханий також поряд), менi здаэться, що я щаслива. Але ж признайся, що тебе дратують розмови з твоiми друзями про все i про кохання також... Можливо, ти байдужий до мене, але хоч трохи ревнуэш мене? Так хочеться тебе н
... Читати далі »
