Цей вірш, я присвячую чарівній принцесі по імені Марія.
Пригорнися до мене, кохана моя,
Мені дуже бракує твого серця тепла,
Я сумую без тебе, а холод в душі,
Не дає спокою, ні вдень, ні вночі.
А волосся твоє із запахом щастя
Манить до себе неначе у казці.
Не можу я стримати кохання своє
Люблю я волосся твоє.
Коли тебе не знав, я ходив як приблуда,
Ходив я без тями і шукав щось усюди,
Дивився на небо й нічого не бачив,
Я слухав людей і нікого не чув.
Сірі будні так сильно мене добивали
І серце з грудей безжалісно рвали.
Холодне повітря так важко вдихав,
Де рай на землі тоді ще не знав.
Все небо навколо вогнем затягнулось,
Ще й сонце від мене на, жаль, відвернулось.
Хвилини, як вічність, так довго тривали
І душу мою на шматки розривали.
Твій голос щомиті, так приємно чути,
Й вуста солодкі люблю цілувати
Кожен день з тобою - це щастя незем
...
Читати далі »
