За моїм вікном дощ падає, так само як з моїх очей сльози. Бо серце відчуває, що тебе втрачає, і в ньому лиш чути грози. Здається, що все пропало .... а взагалі щось було? Що було? Тільки поцілунки і все. Ні .... ні!!! Кому я брешу?! Були ще почуття,мої почуття - не твої! Здається, що у твоєму серці немає місця для любові, тому що воно забите тільки твоєю гордістю, самолюбством і нахальством. Чому ж я цього не помічала з самого першого дня нашого знайомства? А напевно тому, що моя любов засліпила мені очі твоєю красивою усмішкою і зачарованим поглядом, що ти відвів на мене коли я зайшла в кафе навпроти твого дому. Цей погляд лишив великий слід болю і щастя в моєму серці одночасно. Тому,що я відчула велике щастя коли була поруч з тобою, а біль, тоді коли втратила тебе назавжди. Якби ти знав, яку швидкість биття набирає моє серце коли я згадую кожні митті з тобою, а коли бачу тебе, то душа виривається з тіла і хоче біжати куди п
... Читати далі »
Відчуваєш мою пустоту? Не забирай у мене темноту. Я не можу без неї прожити, Моя душа у вогні буде горіти. Я не злюся, я не кохаю І серцем нічого не відчуваю. Іду я у тінь, іду я униз, Де болю немає, ні страху, ні сліз. Вітер щастя незнає мене, А промінь сонця душу забере. Присутність зірки постійно відчуваю, Тільки з нею у цьому світі існую. Квітко моя, я тебе хочу любити, Але серце своє неможу розбудити. На мене подивися, Мені посміхнися, Я хочу щастя твого, Я хочу болю твого. Допоможи мені, я знаю ти можеш, Але ти цього ніколи не зробиш.
Вот настал этот день Вы друг другу повстречались И были сказаны слова И вы впервые расстались... И вновь судьба посмеялась И посмеялись люди Ну а душа задыхалась И покоя не будет!!! Как не хочеться ждать, А внутрои только месть Все оставить, бежать Не пускает лишь честь... На позор наплевать И на мнение тоже Не хочу больше ждать!!! Больше сердце не может... Кровь за кровь И удар на удар Не хотелось так делать, Но мести пожар, Розжигал огонь зла За собой тетка месть Нас с тобой повела Нас простите друзья И простите враги Нужно зделать иначе, Но, увы, не смогли Справедливость искали, А к истокам пришли Нужно делать иначе, Жаль... но мы не смогли