Свіжий літній вітер
Скинув спокій з плеча.
Приніс запах вбитих квітів
І кров на вістрі меча.
Подарував небесну троянду,
Неочікувану для життя.
Ти не приймаєш маленьку легенду,
Бо не знала цього почуття.
Якби я міг сказати,
Що я хочу жити,
Якби ти могла відчути,
Наскільки сильно боюся померти.
Подаруй мені, мамо, долю,
Покажи яскраву весну.
Не завдавай мені вічної болі,
Я в муках засну.
Мамо, не вбивай мене!
Мамо, я частинка тебе!
Я під серцем твоїм живу
І так сильно тебе люблю!
Мамо, не вбивай мене!
Мамо, зупини себе!
За тобою безмежно сумую
І плачу холодною сльозою!
|
0
