Що таке взаємне кохання? І чи відчую я його колись? Такі запитання неодноразово задаю собі! Проте відповіді не знаходжу. Щовечора я сиджу сумна, сподіваючись - зараз у моє вікно постукаєш ти. І скажеш "Привіт" і я відчую дотик твого поцілунку. Але це тільки сподівання, цього вже ніколи не буде, тому що ти зараз йдеш до іншої. Блукаю в уяві тихими вуличками, згадую місця де бували разом ми і з якими пов'язані найкращі миті мого життя! На очах виступають сльози, а крізь вечірню тьму ніби чую твій голос, який колись шепотів : " Я тебе люблю!" Стає сумно, тому що впевнена: ти мене ніколи не згадуєш, ніколи про мене не думаєш і не шепочеш крізь сон моє ім'я. Дивлюся на вечірнє небо, з якого падає яскрава зірка, і загадую одне й те саме бажання: щоб ми були разом!!! У своїх прохолодних руках я більше не відчуваю твоїх і розумію, що радість, яка була з тобою, до мене вже не повернеться!!!! Нажаль змінити нічого я не можу і тому я тобі скажи лиш одне " Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ"
"ЛЮБОВ – це затока яку кожен рано чи пізно перепливає по дорозі до ВСЕСВІТУ" Якщо ти ще не найшла свого єдиного,коханого... не рощаровуйся!Значить ще нечас...не сумуй!А шукай,адже хто шукає той завжди находить!!!!Ти молодчинка!
0
