Лиш обніми і тихо поцілуй,
Багато не прошу-побудь зі мною.
Безмежного кохання смак відчуй,
Взаємність подаруй. Назви одною, Яку кохаєш палко і давно,
Всім серцем, ніжністю, душею,
Усім що лиш тобі дано.
І ясне світло у кінці тунелю
Осяє зір, з під чорних вій,
Нахлинуть мого щастя сльози,
Чарівні сльози моїх мрій,
Що вистояли всі морози.
Гарячі ріки серця обітри,
У очі загляни, і в мить спокою,
Душі моєї просьбу улови:
“Не залишай мене ніколи!”
