Я тебя не искала Я тебя не ждала Просто раз увидала И забыть не смогла Просто раз улыбнулся И улыбкой своей Мне не стало на свете Человечка милей И совсем не стараюсь Я тебя полюбить Просто с первого взгляда Не могу позабыть...
P.S. Кажуть що все хороше появляється неочікувано... але чому тоді зникає воно так само?? неочікувано........
Капає час з сторінок життя все стираючи, залишки мрій попелом розсипаючи. Кам’яні квіти сердець знову на вівтар, ми покладем і життя наш останній дар. Викликом ночі, вироком долі, світлом зорі впасти у темноту світу. Подихом вітру, спалахом болю, таємних снів браму відкрити. В холоді серця полум’ям гніву, знов запалає душі вічно темний храм. Не вір нікому правди в словах нема, те, що зроблено не змінити нам. Ні...
Чорних стін кам’яне кільце... ти залишився один і страх тебе веде. Ти знайшов все чого хотів і гримить навколо тебе ехо таємних слів. Не молись знов до темних зір, милості небес ти не чекай, Зупинись! Ще хоч раз ти мені повір, твій останній шанс моя рука. Вгору чи вниз? Вибір твій. Назавжди!
Тремтить вогонь у твоїх руках. Не залишилось часу для нових вагань. Ще лиш мить і розділить нас відчаю й гріха безнадійна стіна. Обернись! Чуєш голос мій? Я знайду дорогу в край втрачених надій. ... Читати далі »
Мовчи і кайся і ховайся Думок і почуттів розмай Хай у душевній глибині І сходять і зайдуть вони Мов зорі ясні уночі Милуйся ними і мовчи!
Як серцю виказать себе? Як іншим зрозуміть тебе? Ти думку висловиш і вмить Уже неправда в ній дзвенить! О, не мути джерел ясних Мовчи... мовчи, живись од них
В собі самому жити вмій Є цілий світ в душі твоїй Таємно - чарівничих дум Їх заглушить базарний шум Їх промінь денний засліпить Хай серце серце слухає й мовчить!...
Как хорошо нам жить на белом свете Как пляшет иногда небесный ветер Как хорошо, когда мы мало знаем И мир тогда мы меньше презираем Как хорошо, что мы летать не можем Упасть нет риска, впрочем, ну и что же... Как плохо, что мертвы все наши души И от лжи у нас краснеют уши Как плохо, что не небо под ногами А то б от скуки облака топтали Как плохо, что ночами спать ложимся А не едим, не пьем, не веселимся Так может быть все плохо - это хорошо Но изменить не в силах мы сегодня ничего!!!....
Все! Це кінець... Востаннє чую голос твій. Ти більше не подзвониш. Я більше не скажу... Оці слова, що ти хотів почути. Оті, які казала від душі, Але чомусь на серці дуже пусто. І я кажу, тобі лиш "НІ!" Так! Це кінець!... Якому вже немає вороття І образ твій я в снах лише побачу Та знаю. що це вина лише моя, Бо я повірила у казку Якій майбутнього нема!
Прости, так вышло, И ты не в чем не виноват, Да понять это сложно Но, не любила я тебя. Да, не любила я И никогда не полюблю. Прости сложилось в жизни так И другом будеш ти всегда, Не обижайся и пойми, Отдала сердце я другому Пускай не лутше он тебя. Но, я люблю его таким Не обижайся и прости... Прости прошу тебя я очень Поверь, мне больно, так же как тебе, Но не могу я быть с тобой, Прости меня и отпусти. В нас разные дороги Найдеш и ты свою любовь А я не та... Прости... и прощай навсегда!
