Ти кохання всього мого життя Ти як сонце мені потрібен Ти молитва яку я щодня Промовляю до Бога щоб жити. Ти беззахисна пташка в лісу Ти вогонь який не згасає Ти добра людина і я Тебе за це дуже кохаю! Чому тебе зараз нема? Чому моє серце ридає? Чому ти не віриш мені? Ти ж знаєш як сильно скучаю Чому ти покинув мене Я незнаю.... Чому не добєшся мене? Я знову і знову чекаю. Чекаю коли ти прийдеш І скажеш що лиш одну кохаєш Одна тобі спати вночі не дає Одна через тебе страждає. І ось пройшло багато часу І все ж таки тебе нема Ти ходиш з іншою гуляєш Ну а про мене не згадаєш Чому ти знову став таким Яким ти був тоді,зимою Чужий, холодний, і не мій І я зосталася одною. Тебе нема і вже не буде Не буду згадувать весну Коли кохав мене,єдину А потім взяв та й відтовхнув. У мене буде інший хлопець І зовсім інше вже життя Та не забуду я ніколи Кохання й ніжності слова!
Вірш - сила! Дуже жаль, що така історія кохання розвивається у багатьох, дуже жаль, що ніхто не пише "... ти є мій і я твоя...", "...ми навіки разом...", "...ти найкраща, я тебе кохаю, ти моя..." і т.д. і т.п. Тому бажаю всім хто це прочитає: бажаю, щоб ви кохали і вас кохали!
Вірш справді чудовий!Я тебе розумію,чесно....Моя тобі порада-повір у себе,повір що ніхто не заслуговує твоїх сліз,а той хто заслуговує ніколи не заставить тебе плакати!Ось побачиш,настане ще той день,коли цей хлопець зрозуміє, який же він нікчема,що втратив таке чудо,як ти!Удачі!
0
