Вівторок, 2025-08-05, 12:56:25
Love is...
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2007 » Березень » 18

Просинаючись у ранці
Ще й не вбравшись у штанці
Я тебе одну-єдину,
Згадую кожну хвилину.

Йду на пари, чи гуляти
Я не можу не згадати
Те що я тебе кохаю.
І назвати тебе маю
Лиш єдиною на світі
Для якої лиш живу, думаю і мрію.
І побачивши тебе, зразу я зрадію.

Щоб утримати любов, зроблю все можливе.
А не схочеш буть зі мною, я тримать не смію.
Ось і день уже пройшов, і лягаю спати
Та не можу я чомусь тебе не згадати…

Переглядів: 782 | Добавив: Skay | Число: 2007-03-18 | Рейтинг: 4.5/2 | Коментарі (3)

Коснуться сквозь воздух, время и пыль,
Но ты далеко, как прошлого быль.
Услышать сквозь дебри, болота, леса
И видеть, как светит на небе звезда –
Точка мажора, твоей вечной ноты.
Слышать улыбку и видеть волну
Счастья, любви, без тяги ко дну.
Чувствовать счастье и радовать сердце,
Слегка приоткрыв ржавую дверцу.
Запах хочу, твой вес ощутить,
Хочу по тебе руками водить
Руки - не руки, Но вместе и губы,
Просто светло! Меня это губит!
Мысли и дремы, печаль и слова –
Все это лишне! Я вся твоя!
Делай, что хочешь! Хочешь – лечи
Меня от меня, собой защити.
Избавь от укоров, упреков к себе,
Дарствуй себя, отдайся рабе,
Той, что мечтает твоею лишь быть,
Той самой, что хочет с тобой рядом плыть.
Улыбкой укутай, укутай теплом,
На ушко шепни, что быть нам вдвоем.
Но ты далеко, твой шепот не слышен.
Я понимаю, что ты не безгрешен,
... Читати далі »
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2 · Картинка 3
Переглядів: 707 | Добавив: Pa4emy4ka | Число: 2007-03-18 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (1)

Світи, моя зірочко, вдалині. Тут я, як ніколи, близький до тебе. Куди ж поділися всі мої печалі? Де та тривога, що ще 5 хвилин тому розбурхувала моє серце? Все кануло в темну безодню. Внизу так принадно мерехтять вогники. Мені здається, що на цій землі залишилися тільки ти і я. В своєму недовгому житті я не зробив нічого, щоб піддати це оцінці людей... А зірочка так і вабить до себе своїм теплом і одночасно холодить душу світлом... Останній крок, як він схожий на перший... А безодня вабить до себе своїм туманом. І мені здається, що я полечу, охоплений мороком вічності.
Я поклонявся їй, як божеству. Тепер я преклоняюся перед могильною плитою з фотографією моєї коханої. Чому все так вийшло? Як я можу жити, якщо вона мертва? Немає тієї, кому я збирався присвятити все своє життя... Боже, я тобі не раз молився, щоб ти з'єднав нас знов. Я повертався в порожню квартиру, включав телевізор і дивився на марні спроби людей змінити щось в цьому житті.
Світ жорстокий, а безодня так і ... Читати далі »
Переглядів: 779 | Добавив: Hmarunka | Число: 2007-03-18 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (4)

Меню сайта

Форма входа

Календарь новостей
«  Березень 2007  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всього: s4 12
Гостей: 12
Користувачів: 0

 
Copyright MyCorp © 2025
Сайт управляється системою uCoz