Ну ось, ти знову влучив прямо в серце
На день подарував себе і втік
Пекучою сльозою одзоветься
Любов, якій утратила я лік.
Учора ти був мій
Мене обожнював і грів мене собою,
Просила лиш у часу “ну, не смій.
Іти і його забирать з собою.”
Учора знову на моїх губах
Тремтіли твої поцілунки.
Усе було неначе в снах
Для мене миті ці як долі подарунки.
Ти знову був моїм, а я була твоя
Різниця лиш-завжди була твоєю.
Була і буду. А любов моя -
Ну чим же мені жити, як не нею?
Прийди до мене вранці, уночі
Все байдуже-я так тебе чекаю.
Я тихо так, неначе крадучись,
До тебе вийду й щастям засіяю…