В англійській мові є таке поняття як “unicorn”. У дослівному перекладі воно означає „єдиноріг”. Проте найчастіше вживається, як означення недосяжної мрії. Те, що ми прагнемо мати всім серцем і душею, але боїмося зробити, навіть, півкроку на зустріч. Ці мрії – unicorns – як міражі. Ми бачимо все настільки чітко і реально, що аж не віриться. І в той же час боїмося поворухнутися, щоб все раптом не зникло. Лише одиниці ловлять своїх unicorns, підкоряють їх собі і отримують щастя, яке підносить їх у саме піднебесся. Тоді, як інші дивляться знизу і дивуються, як таке могло статись. Щасливчики... Про те мало хто помічає скільки праці, зусиль і настирливості за цим стоїть. А ще менше людей, після підкорення свого першого unicorn, не зупиняються на півдорозі, а знаходять шлях зловити інших, які всі разом і піднімають цих щасливчиків так високо. Завдяки нашому факультету, а точніше деканату, на третьому курсі навчання я отримала неймовірну можливість поїхати на півроку вчитися в Англію. То був незабутній досвід, який важко здобути в інших умовах. Мій перший unicorn, бо я про це мріяла з самого дитинства. Надзвичайно щасливий період. Додому я повернулась повна емоцій, мрій і планів на майбутнє. Але всі ті світлі й добрі наміри, що були в моїх думках, розбились об сірі скелі байдужості наших людей. Я була зовсім не готова до того і врешті-решт зламалась. Так повз мене пройшла решта року, а потім ще один, четвертий курс. Надіялась лише на те, що завдяки високому рейтингу оцінок попаду на державне місце, щоб закінчити магістратуру, бо платити за навчання зовсім не було чим. І от початок нового навчального року, за два дні до мого дня народження, довгожданий дзвінок з деканату ... Так погасла моя остання надія. Я залишилась сама. Здавалось, ось і все... Вже не має куди йти і до кого звернутись. Проте зовсім несподівано, мені допомогла людина, з якою я сильно подружилась під час навчання в Англії. Таким чином я опинилась у США, де зараз і знахожусь. Ця людина надихнула мене на подальші дії. Я піднялась. Тепер крім того, що я чітко бачу своїх unicorns, я ще й знаю як їх підкорити і стати ще щасливішою. Звичайно, багато речей таких звичних й повсякденних відійшли далеко на задній план. Вже давно, наприклад, нікуди не ходила гуляти, лише деколи вечеряю десь на вихідних з друзями. Така річ як похід пд магазинах, теж перейшла у спогад про минуле. Доводиться економити і час, і гроші. Тепер я багато працюю, і в першу чергу над собою. При цьому всьому не жалію про жодну хвилину свого життя. Те що нас не вбиває – робить сильнішими. Зараз я відчуваю себе набагато сильнішою, впевнінійшою і щасливішою. На даний момент я намагаюсь поступити в різні університети, як в Україні, так і закордоном. Докладаю всіх зусиль, щоб мене прийняли принаймі в один з них на наступний рік. Я твердо вірю, що цього разу в мене все получиться. Та саме головне я повторюю собі, що в кінці кожного дня, не важливо скільки в вас грошей в гаманці чи влади, а те ,щоб попри все, що стається в вашому житті, залишатися людиною, а не ставати рабом своїх комплексів та егоїзму. Ніхто в цьому світі не ідеальний і, наврядчи, колись ним стане. Та не дивлячись на це все, прагнення до кращого ще нікому не зашкодило. Я йду на зустріч свому unicorn. Чесно, мені дуже страшно, що всі мої мрії, надії і зусилля знову можуть розбитись вщент. Але цілком усвідомлюю, що якщо зараз принаймі не спробую, то потім все життя буду жаліти. Впевнена, що таких як я навколо багато. Ті хто намагались щось робити, але з певних причин зламались, стали заручниками обставин. А поруч немає нікого, хто міг би справді допомогти. Я не маю на увазі, пожаліти, навернути на „дійсно правельний шлях” чи зрівняти з землею. В моєму розумінні це допомагає лише на мить або руйнує особистість і ви стаєте крихтою в загальній массі, без точного розуміння, що добре, а що ні, насправді ви щасливи, чи це ілюзія, яку вам нав’язує хтось інший. Під допомогою, я маю на увазі людину, яка просто подасть вам руку і ви зможете оглянутись навколо. Повірте, ви побачите, що коли, навіть, всі двері закриті, знайдеться відкрите вікно, через яке можна знову вирватись на волю. На останок, хочу лише додати, що не закликаю нікого бути схожими на мене чи повторювати мої дії. Це історія з МОГО життя, в кожного воно інше. Я лише смію надіятись, що вона надихне принаймі одну людину з тисячі, на те щоб спіймати своїх unicorns і стати щасливищою.
Ця розповідь мені сподобалася, я думаю Вікторія, якщо постаратися в житті всього можна добитися, просто треба цього хотіти, і я радий за тебе, що тобі повезло в цьому житті, і бажаю всім відчути хотяби деякі почуття приємності, що відчула ти! Респект)