Як мені жити, коли серце розбите, Коли мрії й надії власноруч розбив ти. Лице твоє для мене-як спогад розмитий, Чому ж ти любов не зумів зберегти? Знаю, забув ти, й мене й мої мрії, Та серце моє колотиться знов, Навіщо ти дав мені марні надії? Щоб я так страждала,щоб зникла любов? Даремно мтарався, тебе ще кохаю І здатна забути, простити, але Тобі байдуже що я від кохання вмираю- Вже не повернути серце твоє! З очей голубих біль сльозами стікає, Я знаю сльозам вже не вірять давно. Поясни, ну чому ця любов не зникає? Чому не втече вона через вікно? Кажуть час рани усі залікує, О,якби час міг скоріше плисти, Цілий рік уже час наді мною мудрує, Не змінилось ніщо-в моїх мріях лиш ти!
Переглядів: 804 |
Додав: Alexandra
| Рейтинг: 5.0/1 |
:batman:Віршик класний, а от пацан втратив багато чого, ну що зробиш, таке життя...продовжуємо жити дальше, і просто памятати про легенду, яка закінчилася))
вірш - супер! повністю відображає (на жаль...) теперішню дійсність. але, на мою думку, в такому випадку ні в якому разі не потрібно падати духом!!! життя продовжується і вньому ще буде багато уподобань, злетів, падінь. адже воно смугасте і ніколи не знаєш, що чекає нас наступного дня!!!
0
