Сьогодні я стала зранку і поняла шо не хочу жити.... Це перший день, який я маю прожити без людини, яку я дуже сильно люблю. Це я вирішила зупинити наші стосунки тіки через те шо я дуже сильно його люблю. І я з впевненістю можу сказати шо кохання це тупа біль і переживання, це біль яка роздирає твоє серце і ти просто не знаеш шо робити. Ти просто маеш змиритися з тим що він вже ніколи не подзвоне, не обніме і не поцілу єх, не скаже три найкращих слова: Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!!!!!!!!! Тому я дуже рада за людей які не знають шо таке кохання і не вміють кохати, я рада шо вони ніколи не відчували таку біль. А тих хто любить і зара з своєю другою половинкою то бережіть один одного і старайтеся як найкраще розуміти свою кохану людину і не робіть один одному боляче.
Кохання - це є певне відчуття, яке є в кожної людини, але воно також заключає в собі дуже багато інстинктів, тобто: страх, ревність, переживання, смуток, біль, радість без цього кохання чомусь не можливо уявити хіба не так? Кохання є ілюзія, яку ми створюємо. Людина любить природу, увесь навколишній світ, але це не назвеш коханням. Кохати це є взаєморозуміння двох людей поєднання їх думок, мрій, бажань, переживань, страждань тощо.
У моїй душі пожежа, пекельна і спустошлива: все горить від бажання…Десь у глибині душі я вірю, що й у тебе є до мене якесь почуття… Але ДЕ ТИ? Тебе немає… Геть як у тій рекламі… Так і хочеться крикнути: ”Лети до мне! Вкуси мене!” Але тебе немає… Я намагалася загасити пожежу ”Альміною” чи ”777” ( рекомендує змішувати з пивом, щоб більше гребло), та разом із протверезінням вона повернулася… На моєму носовичку потоп, холодний і слизький…НІ, я не плачу, просто від такої погоди у мене нежить… У моїй кімнаті цілковита тиша… Я, ручка, зошит, традиційний депресивний розгардіяш, бруд і сміття… І тільки цокання годинника нагадує мені, що не можна так довго дивитись на твоє фото… Який ти гарний! Ці маленькі чорні блискучі оченята, як у милого чортика…Напевно, це кохання…Десь у глибині душі я надіюсь, що це минеться, адже тебе немає… Хочеться викинути, витерти тебе з пам’яті, вирвати і розчавити серце, а тоді сісти і вчитися, гризти граніт
... Читати далі »
