Не можу просто взяти і піти Забути все,сховатися від світу Не можу я від тебе відійти І відшукати стежечку давно забуту Я втомилась бачити тебе Втомилась від розчарування Забери до себе мене Заховай в обіймах страждання Іду і знову тебе зустрічаю Того хто більше не приходить І погляд твій зрадливий помічаю Та лиш до болю він мене приводить І як тепер тебе забути? Ту зустріч першу і останню… А ми з тобою просто-Я і ТИ Тепер вже непотрібні ті старання І я прошу,згадай мене колись А коли згадаєш,прошу повернись
Світали ночі,вечоріли дні Не раз хитнула доля терезами Слова,як сонце сходили в мені І зараз відстань поміж нами Не написати ті слова пером Які в душі так хочуть вирватись на волю Амур махнув своїм крилом І серце переповнилось любов'ю Ти вернись до мене,не забудь Що я тебе кохаю і чекаю А почуття так скоро не пройдуть Бо я тебе у серденьку своєму закриваю
Я стомилась чекати коли ти змінишся. Покохала тебе, а себе прокляла. Чому я не помічаю в тобі нічого доброго і прекрасного, того, що було колись. Ти змінився, а може ти таким завжди і був, просто я тебе так добре ще не знала. Ми з тобою вже досить довго разом, а ти зовсім мене не знаєш, хоча вдаєш, що це не так. Ти не знаєш, що я люблю, а що ні; не знаєш моєї мрії; не знаєш чого я боюсь; не знаєш моїх вподобань; не знаєш, як я вбиваю самотність; не знаєш, як мені без тебе; ти не вмієш читати мої думки, а про почуття навіть не здогадуєшся. Я не можу так жити. Я не бачу від тебе підтримки, піклування. Ти кажеш,що кохаєш,та чи так це. Я чую твої слова, а очі не помічають тих почуттів,про які ти так вміло говориш,серце не відчуває хвилювання твого. Ти жалієш мене тільки коли з моїх очей капають сльози. Та ти ніколи не знав,як це кохати по справжньому. Мені хочеться вдихати свіже повітря,відчувати,як ніжні промені сонця обпікають мою шкіру; хочеться,щоб ти зробив необду
... Читати далі »
ти не той кого завжди хотіла і не втілення крилатих мрій і за що тебе такого полюбила я тебе не хочу зрозумій і як тепер боротись з почуттями, що серце назавжди прокляли, як розійтися різними шляхами, щоб стежки нарізно лягли мені важко тебе любити важко біль усю нести ти мене не можеш зрозуміти, тому згоряють зведені мости. що тепер до тебе відчуваю, блукає ненависть мабуть, я думками тебе сміло покидаю тільки ти мене ніколи не забуть ті ранки щасливі,недоспані ночі те зранене тіло і серце дівоче крилаті слова,ті карі розгублені очі а розум тебе забути не хоче я кохала тебе і жаліла дарувала себе,хоч не хотіла дивилась у очі і ніжно тонула кохала тебе,вже майже забула
я кохаю тебе і буду кохати! за тебе ладна життя віддати. ти мій ангел прийшовший з небес, що приносить мені море чудес. в твоїх очах - б весь час тонути в твоїх обіймах - тільки можу заснути. без тебе життя здавалось нудним, а серце - холодним і пустим ти дав мені віру,надію,любов, у щастя змусив повірити знов. серце й душа ночами шепоче, що жити без тебе просто не хоче. ти запалив,той вогник кохання тепер я боюсь тільки прощання. ти не покинь мене,збережи, все прекрасне мені покажи. ти - моя мрія,сенс мого життя, ти - втілення прекрасного почуття. це щастя з тобою світанки стрічати, в обіймах теплих твоїх засинати. і кожного ранку коли ти ідеш, чекати невпинно коли ти прийдеш. як вітер холодний ти часом буваєш, словами простими серце краєш. і не написати,все,що хочу сказати й словами
... Читати далі »
Ти не вернеш того,що було і не прокинешся в минулому житті, і добре все не даром так минуло, ти потопив мене в своєму почутті. Я тепер щаслива з іншим, а ти блукаєш в темних моїх снах ненависть зростає все ще більше і я тебе вбиваю у думках. І добре так,без тебе, коли інший поряд, не думаю,не плачу,не болить, а щастя хай тебе минає, буде болем і згадуй все життя ту останню нашу мить!!!
Осінь.Падає жовте листя. Так було рівно рік тому, пам'ятаєш,ми тоді з тобою розійшлися, а ти навіть не сказав чому. Я знали лиш,що ми були щасливі, тонули в ніжності палкого почуття, а всі закохані дуже вразливі і ми поранили байдужістю серця. Туманні ранки душу розривали, що не прокинешся ти більше з тим, з яким кружляла під зірками, тепер,як жити з болем цим. А ти забув,перегорнув сторінку, живеш,закинув в даль думки та серце не забуде першу жінку стираючи життєві помилки. Як друзі в тебе запитають, де дівчина,що квіти ій носив? А ти промовиш:"Почуття,як квіти помирають!" так я покинув,просто розлюбив.
