Вечір надворі прийшов,
Місяць на небі зійшов.
Я на каток зайшла,
а там він усмішкою засіяв.
Він на льоду не просто катався
Він з льодом зливався.
Він літав, як орел
над безкраєм простором.
Його орлиний зір
побачив мої очі
і погляд вже відвести
один від одного ми не могли.
Вірші на колінах мені розповідав,
Серця на льоді мені малював,
Заміж вийти мені пропонував,
Лиш мені життя би віддав.
Це було мило і чудово,
Так несподівано й красиво.
Це було краще за любий із снів,
Такого навіть в мріях я немала.
Він не тільки був красивий,
Він розумний, добрий й співчутливий.
Він веселий й романтичний,
Він той кого в житті не вистачало...
