Ну от і все... Ти одружуєшся... Історія скінчилася... Власне, вона скінчилась 2 роки тому, але я ще вірила... Як дивно... ніби ці 2 роки я жила не своїм життям... Я Тебе кохала. Але для тебе була лише "ідеєю фікс". Тимчасовою примхою... Шкода... Чому я плачу... Я шкодую себе...? це ж егоїзм.... зневажаю таку поведінку... але й досі нічого не можу з собою вдіяти... Сльози капають на папір, розмиваючи написані слова.... а мені просто дивно: звідки ж вони беруться? Невже у мене ще є до тебе почуття...? .........та ні.......не може бути... я ж бажаю Тобі щастя!........чому ж тоді я плачу....? Ні, це плачу не я.... Це знову та маленька дівчинка... Вона зрозуміла, що її мрія ніколи не здійсниться.... бо розбилась... бо її розбили... Маленької дівчинки більше немає.... і не буде. Бо разом з її мрією Ти розбив її життя, її майбутнє, її щастя... Але........ залишилась Я! Сильна і впевнена!! Яка не показує своїх слабкостей, почуттів. Холодна. Цинічна. От хто залишився! І вона доведе Тобі, що чогось-таки варта у цьому житті!!!!!! І Ти побачиш яка я насправді!..... бо Ти ніколи мене не знав!.... і Ти згадаєш..... Бо я це змогла! Без Тебе!!.....Я змогла жити без тебе! Я й справді бажаю Тобі щастя! А ще я точно знаю, що Ти мене згадуватимеш! Я приходитиму до Тебе у снах... Я не залишу Тебе у спокої... бо ж і Ти мені його не дав... А ще я тобі обіцяю: я неодмінно буду щасливою!!! Без Тебе! Бо тепер Тебе немає у моєму житті. Я Тебе викреслила! ... Я забула Тебе... ... Я стерла Тебе...
ох, читаЮ це і згадує свої моменти життя, така сама приблизно ситуація і в мене була......, але нічого за допогомою цього ми стаємо сильнішими і тепер...бачемо світ... поіншому...! Гарно написала........молодець!!!
0
