 |
Головна » 2008 » Лютий » 24
Нам було добре, там, тоді
в ту тиху ніч, на морі...
На березі, серед зірок кохались ми лиш двоє...
Кохали так, як сонце-день,
як ніч-пітьму кохали...
Кохали так, не боючись що втратим це кохання,
бо знали, що ВОНО- ЖИВЕ в серцях наших коханих,
в обіймах рук, в словах простих,
в цілунках, в зорях, в морі...
ВОНО-велике і людське,
воно повсюди, ВСЮДИ!!!
Та лиш не знали ми одне...
одне-єдине слово...,
та як би знали-що тоді?
Це був лиш...СОН, тай годі...
Нема ні моря, ні пітьми,
а ні обійм коханих...
Лиш голос десь із глибини:
,,ЗНАЙДИ МЕНЕ, КОХАННА..." |
Твои глаза-их не опишеш,
Их не расскажешь никому.
Твои глаза-как лучик света,
В твоих глазах я утону. Твои глаза-как цвет дождя,
Они свели меня с ума.
Они-как небо над закатом
Так смотрят нежным,милым взглядом. Улыбка-лепестками роз,
Как поцелуи нежных грёз.
Как лепет тихого молчанья,
Как первый поцелуй свиданья. Прикосновенье нежных губ,
Они с ума меня сведут.
Я не могу забыть того,
Как в месте нам хорошо. 
|
|
|
|
| Меню сайта |
|
|
 |
| Форма входа |
|
|
|
| Календарь новостей |
|
|
|
| Поиск |
|
|
|
| Друзья сайта |
|
|
|
| Статистика |
Онлайн всього: s4 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
|
