Втрачаю сили, розум і свідомість… А що отримаю натомість? Слова, слова, одні слова! Забита ними голова. І вуха слухати не хочуть, А очі бачити не можуть. Мій голос уже не говорить… Бо він до тебе не доходить. Ти ж дивишся, але не бачиш… Ти слухаєш, але не чуєш. Тебе я по неволі ображаю. Та знай, що в глибині душі «кохаю». Просто терпіння вже не вистачає.. Просто здоровий глузд втрачаю. З тобою гину, помираю. Але й без тебе пропадаю…
0
