Для чого я тобі така? Ти кажеш що добре знаєш мене, Проте це не можливо, Бо я й сама вже не знаю, Хто я насправді?! Зайди у кімнату мого серця, Там ти побачиш виставку моїх масок: Ким я вже була і ким можу бути. Для друзів я весела, Та хіба знають мої друзі, що ночами я плачу? Для ворогів – сильний противник, Але я потребую захисту. Я усіх критикую усіх за помилки і недоліки, Але і в самої крила точно ніколи не виростуть, Ти говориш що знаєш яка я, Бо ти це сам бачиш, але бачиш тільки зовнішність, Мою середину ти бачити не можеш, я показую тобі тільки те, що сама хочу, але це аж ніяк не я, так для чого тобі я така?!... Не називай мене другом, Бо я ще сам не знаю, ким хочу бути для тебе. Я буваю ворогом, бо дозволяю бути слабким, Дозволяю жаліти тобі себе і ти нещасливий Я поступаюся на твою користь, І ми обоє від цього не щасливі. Але іноді я намагаюся бути тобі другом Я завдаю тобі страждань, Я тобі не помагаю А ти мужньо справляєшся з усім Ти долаєш усі перешкоди А я тільки мовчки радію за тебе, спостерігаючи збоку Саме тоді ти починаєш вірити у себе Саме тоді ти щасливий. Але чомусь саме тоді, вважаєш мене своїм ворогом….
|