За моїм вікном дощ падає, так само як з моїх очей сльози. Бо серце відчуває, що тебе втрачає, і в ньому лиш чути грози. Здається, що все пропало .... а взагалі щось було? Що було? Тільки поцілунки і все. Ні .... ні!!! Кому я брешу?! Були ще почуття,мої почуття - не твої! Здається, що у твоєму серці немає місця для любові, тому що воно забите тільки твоєю гордістю, самолюбством і нахальством. Чому ж я цього не помічала з самого першого дня нашого знайомства? А напевно тому, що моя любов засліпила мені очі твоєю красивою усмішкою і зачарованим поглядом, що ти відвів на мене коли я зайшла в кафе навпроти твого дому. Цей погляд лишив великий слід болю і щастя в моєму серці одночасно. Тому,що я відчула велике щастя коли була поруч з тобою, а біль, тоді коли втратила тебе назавжди. Якби ти знав, яку швидкість биття набирає моє серце коли я згадую кожні митті з тобою, а коли бачу тебе, то душа виривається з тіла і хоче біжати куди подальше від твоїх карих очей, що постійно призупиняються на моєму обличчі прохолодним поглядом. Я незнаю як житти таккожен день, відчувати одне й те саме, але я терплю, сиараюся, що кожен новий день допоможе мені тебе забути і подарує мені нові почуття, але взаємні для двох сторін. І тільки ця надія допомагає мені житти на цьому світі неправди і ненависті. Хватить... всьо... не буду більше я плакати за минулим, тому що всі нормальні люди живуть теперешнім і надіються на краще майбутнЄ. Так буду робити і Я, бо я жива, я ВІЛЬНА!!!
ДуФненька))))) я серйозно говорю...... я тоже боялася але потым мнi паралельно стало....бо я передавала своi думки i почуття словами так як могла......попробуй не пожалiэш)))))
спс Волька)))) ти також пишеш прекраснi вiршi просто не хочеш цього визнати.....принаймi я так подумала коли ми з тобою спiлкувалися)))) чмак тя МАЛЯ)))))) доречi якщо хоч то кинь свiй вiрш ми будемо радi............. i заодно прочитаэш думки iнших)))
0
Дуже чуттєво написано. Після прочитаного, таке враження наче сам це пережив.