про те, як все минає... колись я думала не виживу, а зараз мені про той біль тільки цей вірш нагадує... немає нічого вічного... і лише обраним зустрічається вічне кохання...
Тоді я стала "кровавою...")))) Серце рветься, кров*ю обливається, як той день згадаю…
Що робити і заради чого далі жити я не знаю.
Ти подарував Надію, Щастя і зразу ж забрав…
Що зі мною… ти ж мені ніщо не обіцяв.
Дні усі похмурі, літом в мене осінь.
Я не знаю, що робити, щоб не загубити розум.
Намагаюсь не думати, щоб не усвідомити:
Ми не будем разом і мене не хочеш ти.
І не розумію, нащо це пишу…
Знаю, що у творі цьому нічим не збрешу.
Я любила правду, і зараз люблю,
Та лиш через неї в серці стільки болю.
Правда в тому, що в мені ти будеш назавжди.
Нащо ти з*явився і приніс ріку солоної води.
Що робити і заради чого далі жити я не знаю,
Бо нікого крім тебе знати не бажаю..
Серце рв
...
Читати далі »
