Ще живуть Тичини Сонячні кларнети,
А Кобзар у думах все живе.
Ми з тобою більш не граємо дуетом,
Ти забув мене. А я тебе? Ти пішов по інший бік дороги,
Я по той бік й досі ще стою...
Більше вже не обіб'ють мої пороги
Твої чоботи і душеньку мою. Більше не побачиш тих світанків,
Що стрічали душа в душу, кров у кров,
Але й не забудеш ніжних ранків,
Що ніколи не повторяться вже знов. Ти пішов, а я стою й чекаю.
Розумом шукаю я відмов.
В голоснім мовчанні так тебе благаю...
Бо не хочу втратити любов.
|
0
