Ти впевнена, що все ще буде,
Що тільки правду кажуть люди,
Ще віриш ти в вічне коханн[color=green]я
І знаєш – те що було – не останнє.

Ти все надієшся чекаєш,
Що він приїде – ти ж кохаєш!
Щодня ти чуєш обіцянки,
І з вірою стрічаєш ранки.

Але хіба цього замало
Щоби надія та пропала?
Щоби про нього ти забула
І в світ реальний повернулась...